Штрафи за цькування у школі. Що потрібно знати про антибулінговий закон

18 грудня Верховна Рада України ухвалила Закон про протидію булінгу, яким вводиться адміністративна відповідальність за цькування в закладах освіти. Документ, потреба в якому назріла давно, вніс зміни в Кримінальний кодекс України, закони «Про освіту» і «Про загальну середню освіту».

    Кого стосується цей закон? Які штрафи передбачені в ньому за цькування? Хто такий освітній омбудсмен та який механізм звернення за допомогою в разі знущання?

    Давайте розбиратися разом.

– Як закон визначає булінг?

Булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типові ознаки булінгу такі:

– систематичність (тобто повторюваність) діяння;

– наявність сторін: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

– дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції.

– Хто платитиме і за що?

У разі доведення булінгу кривдник муситиме сплатити штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у 2018 році це від 850 до 1700 грн) або виконувати громадські роботи протягом 20-40 годин.

Якщо ж булінг вчиняється групою осіб або повторно протягом року, то кривдник/-и сплачуватимуть від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн) або виконуватиме/-уть громадські роботи протягом 40-60 годин.

Якщо булінг вчиняє неповнолітня (до 18 років) або малолітня (до 14 років) особа, то за неї платитимуть штраф і виконуватимуть громадські роботи батьки або особи, які їх замінюють.

Також керівник школи муситиме заплатити штраф, якщо не повідомить поліції про випадки цькування когось з учнів. А саме це коштуватиме від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн станом на 2018 рік) або ж виконати виправні роботи строком до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

– Чи є в законі щось про булінг щодо вчителів?

Вчителі  мають право на захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, зокрема й булінгу, дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю.

Водночас, директор школи зобов’язаний приймати заяви про булінг від будь-яких осіб, зокрема й учителів. Також у визначенні булінгу чітко написано, що він може стосуватися будь-кого з учасників освітнього процесу.

– Що робитиме освітній обмудсмен?

Він має перевіряти заяви про випадки булінгу в школі, повноту та своєчасність заходів реагування на такі випадки з боку педколективу, керівництва та засновника школи.

Також він має аналізувати соціальні та психолого-педагогічних послуги учням, які вчинили, постраждали або стали свідками цькування (тобто оцінювати ефективність і якість цих послуг).

Який механізм реагування на випадки булінгу?

1. Учні та вчителі зобов’язані повідомляти керівництву школи про випадки цькування, якщо вони були його безпосередніми свідками чи про які отримали достовірну інформацію.

2. Письмові заяви про випадки цькування подаються керівнику школи. Саме він має видавати рішення про проведення подальшого розслідування. Після цього керівник навчального закладу має скликати комісію з розгляду випадків булінгу. Хто до неї входитиме — зараз уточнюється. Але саме ця комісія ухвалюватиме рішення за результатами розслідування та вживатиме заходів реагування.

3. Директор школи обов’язково має повідомити про випадки булінгу в уповноважені підрозділи Національної поліції та службу в справах дітей.

4. Якщо керівник школи жодним чином не реагує на випадки булінгу, скарги слід передати засновнику навчального закладу. Хто засновник — вказано в статуті школи або на сайті Міністерства юстиції. Якщо й це не допомогло, батьки можуть звернутися до Національної поліції.

5. .